— Донецький провінціалізм як спосіб тиску на Москву, а згодом і на Київ плекали практично всі керівники Донбасу, — каже донецький громадський діяч 33-річний Станіслав Федорчук. — Гасло "почути Донбас" використовували, щоб вибити кошти для регіону.
Коли донбаська еліта зрозуміла, що ліва ідея стає все маргінальнішою на Сході, створили Партію регіонів. Там не треба було ховати статки й годинники. Головне було й надалі розповідати місцевим про Київ, у якому панують страшні націоналісти, які не дають добре жити трудовому люду. Враховуючи монополію Партії регіонів на Донбасі в економіці, політиці, пресі, жителі регіону опинилися на острові пропаганди совка, радянських міфів й антиукраїнської риторики.
2004 року населення зґвалтували ксенофобською риторикою Партії регіонів, що змальовувала своїх опонентів як німецьких нацистів. 2014-го старі гасла знову дістали з шухляди. За гроші, вкрадені у всього суспільства родиною Януковичів, за підтримки російських спецслужб та відносно невеликого прошарку бандитів, Донбас знову став "червоним" краєм. Як у старі часи червоних директорів, що використовували працівників як політичну масовку, а якщо треба — як передовий загін борців за права донецького олігархату.
Політична причина сепаратизму — хоча його вже слід називати колабораціонізмом — це панування колишніх комуністичних і комсомольських структур на Донбасі. Вони змінили вивіску і стали на рейки ринкової економіки. Тепер успішно продовжують жити за стандартами радянської партійної еліти, для якої громадяни мусили бути масовкою, але аж ніяк не суспільством.
Не менш важлива причина — це переляк кримінальних організованих збройних угруповань перед переслідуваннями. Перед втратою ручного МВС і СБУ, що звикли їсти з рук колишніх убивць і рекетирів. Для Партії регіонів вигідний Донбас як острів ненависті до України. Тільки так вони можуть утримати владу.
Які зараз перспективи регіону?
— Їх дві. Перша, що влаштовує Партію регіонів і кримінал: вони отримують повну свободу дій на Донбасі. Тобто Київ вкотре віддає населення на поталу власникам олігархічних капіталів. Друга: Партію регіонів та її численні сепаратистські сателіти забороняють як злочинну організацію. Між бандитами, які захоплюють державні будівлі Донбасу, та Партією регіонів варто ставити знак рівності. Перші щойно зайнялися тероризмом, а другі — не припиняли підривної діяльності проти української держави і суспільства.
Чого реально потребують люди?
— Реформування країни. Це те, чого потребує все суспільство. На відміну від нафталінових вимог про другу державну мову. Її на хліб не намастиш. Люди на Донбасі готові підтримати реформу з децентралізації економіки, зменшення податкового тягаря, а також інновації в роботі МВС і взагалі чиновництва.
Тобто питання мови, федералізації, окремої республіки?
— СБУ повідомило, що один із російських банків виділив понад 40 мільйонів гривень для підтримки колабораціоністів на Сході. Як на мене, це найкраща відповідь на запитання про популярність ідей федералізації чи окремої республіки. Зубожіле суспільство вирішило погріти руки біля вогнища, в якому, можливо, згорить їхній будинок.
Що зараз робити, які рішення заспокоять Донбас?
— Арешт місцевого керівництва Партії регіонів, яке брало безпосередню участь в організації штурмів та масових заворушень, арешт керівництва більшості управлінь МВС і оголошення відкритого полювання на представників кримінальних угруповань — ось що треба. Щойно місцеві мешканці зрозуміють, що боятися більше нікого, вони запросто продемонструють свою підтримку Україні та новій владі. Влада у воєнний час не має знати слова "поступки". Поступки — це амністія злочинців. Це можливо тільки для тих, хто не брав участі в організації заворушень проти України на Донбасі.
Як бути з проросійськими настроями?
— Люди на Донбасі залюбки стануть на бік сильнішого. Зараз сильнішим виглядає Путін. Але я переконаний, що більшість готові змінити свою симпатію, щойно бренд Путін зблякне. А виглядати погано він почне тоді, коли симпатики Російської імперії опиняться в СІЗО і тюрмах, а не диктуватимуть свої умови в міськрадах і райвідділах міліції. Донбас не знає культури протесту — він звик навіть протестувати за наказом власників краю та підприємств. Це наслідки гуманітарної катастрофи. Тільки примусова декомунізація і декриміналізація приведе до формування громадянського суспільства на Донбасі.
6 
35413
Коментарі
1